Новосільська сільська рада

Сільський голова 

Шрейдер Олександр Васильович

 

Секретар ради 

Іванчук Надія Михайлівна

 

До складу Новосільської територіальної громади входять такі населені пункти:

с.Нове Село, с.Свириди

ПАСПОРТ НОВОСІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Історичні відомості про населені пункти

Перша письмова згадка про село відноситься до 1649 року. Летичівський староста Четвертинський в листі до польського короля писав,  що в урочищі Зубовецького замку (по раніше списаних подіях тут жила графиня Зубова) татарами знищено село (перша найдавніша відома назва села Забужжя).

Село до кінця Х1Х ст. належало графові Потоцькому. Становище сільської бідноти на селі було типовим для всієї України того часу. Жорстоко експлуатоване сільськими глитаями  воно залишало свої злиденні надії і йшло на заробітки. Колективізація в селі відбулася болісно. Переважна більшість селян не хотіли поступати в колгосп. Але 8 березня 1932 року в селі був створений колгосп під назвою «Перемога».Першим головою колгоспу був обраний1 Бернацький Пилип Іларіонович,учасник боротьби за Радянську владу в роки громадянської війни. В 1932-1933 роках Україну охопив голод,не обійшов він і Нове Село. Багато залишилось дітей без батьків,для яких колгосп створив патронат,де вони утримувались за рахунок колгоспу. Лише почало виживати село і люди,як розпочались репресії 1936 р. Репресованих заарештували і забирали машиною «чорний ворон» завжди вночі. У 1936 році розпочалося вигнання в Казахстан сімей польської національності. З Нового Села переселено в Казахстан більше 15 сімей.

В останні роки перед війною колгосп «Перемога» економічно зміцнів. У 1939 році був вирощений високий урожай. Нове Село визволено 6 березня 1944 року. Було встановлено Радянську владу на селі. Головою сільської ради знову поновили Воротило Михайла Гордійовича.

Радісний день був 9 травня 1945 року, хоч раділи не всі. Ця перемога обійшлася для жителів села дорогою ціною. Понад 170 чоловік із села загинули або пропали без вісті.

З 1950 року село змінилось. У 1953 році село радіофіковано, в 1956 році – електрифіковано. 1961 року відкрито лікарню – сьогодні тут амбулаторія, при якій діє стоматологічний кабінет, аптека. Була побудована хлібопекарня,яку пізніше закрили, а сьогодні знову працює.

У 1967 році побудовано Будинок культури, діє бібліотека. Побудовано торговий центр, колгоспну контору, тваринницький комплекс. Багато доріг в селі заасфальтовано. В 1989 році побудовано нову двохповерхову школу. Будується дитячий садок.